Використання методики навчального діалогу

на уроці зарубіжної літератури

10 клас.

Тема : Розкриття драми особистості через підтекст та художню деталь в оповіданні

А.Чехова «Скрипка Ротшильда»

  

Вчитель світової літератури : Верезумська С.Г,

Тема : Розкриття драми особистості через підтекст та художню деталь в оповіданні А.Чехова «Скрипка Ротшильда»

Мета : Розкрити драму особистості Якова Бронзи через підтекст та художню деталь. Розкрити смисл оповідання у його авторському задумі, визначити місце автора у твої: Розвивати навички смислового аналізу тексту, учнівської читацької майстерності, вміння обстоювати власну точку зору у діалогічному дослідженні тексту. Аналітико-синтетична бесіда має кінцевим своїм результатом з'ясування смислу назв твору, особливостей художньої манери Чехова, підтекст виходить назовні і показує авторську позицію у новелі.

Тип уроку : урок - дослідження.

Епіграф : Тим сумніше співала скрипка...

А.П.Чехов «Скрипка Ротшильда»

Хід уроку

1.        Організаційний момент.

2.        Вступне слово вчителя.

Небайдужий, гуманний, надзвичайно чуйний, Чехов як письменник все своє життя вів нещадну боротьбу із черствістю, байдужістю, бездуховністю, зубожінням людської душі. Глибоко проникаючи у сутність речей та людських стосунків, Чехов стає одним із найдосвідченіших майстрів-дослідників таїн людської душі. Досконало оволодівши прийомами створення малих літературних форм, в першу чергу оповідань, Чехов дає широку панораму трагедії особистості, чим більше бачить він штучності у людських почуттях, проявів вульгарності та бездуховності, «тим сумніше співала скрипка», скрипка великої душі, великої людини і митця.

3.        Оголошення теми уроку.

Сьогодні нам належить з'ясувати сутність драми особистості в оповіданні А.П.Чехова «Скрипка Ротшильда». Розкрити художні особливості твору та авторську точку зору на зображувані події.

4.        Етап передрозуміння тексту.

(У ході бесіди з'ясовується, які думки та враження викликало первинне знайомство із змістом твору.)

•          Яке враження справив на вас твір?

•          Зрозуміла вам поведінка Якова?

Спробуємо розмістити на схемі образи оповідання, що відтворюють матеріальний та духовний світ героя.

-         Що у кімнаті? Для чого автор дає такий великий перелік речей?

-         Чи не дивно, що сам Бронза та його дружина теж у цьому ряду речей (предметів)?

Чехов навмисне опредмечує героїв оповідання, це свідчення заземлення їхнього життя, очерствіння. Бронза у лікаря дружину називає «предмет». Дикість, але вона нам зрозуміла.

-         Подумайте, де ж у цьому світі речей знаходиться душа Бронзи? (У труні, він сам її туди запхнув.)

-         А де повинна бути душа?

-         Яка річ здавалася вам дивною у кімнаті трунаря? Що не вписується в цей інтер'єр? (Скрипка.)

-         Це духовне чи матеріальне? (Духовне.)

-         Де її місце (Поряд із душею)

Коментар вчителя. Не будемо поспішати, нам ще належить з'ясувати роль скрипки, смисл назви твору. Але давайте дійдемо до цього поступово, дослідивши весь трагічний шлях очерствілої душі до звільнення, якщо воно відбулось.

-         Чи є Яків майстром своєї справи? (Так, труни добрі, міцні.)

-         Чому робити дитячі трунки для нього «займатись дрібницями»? (Дешево коштують, а для Бронзи прибуток - це все.)

-         Пов'язане для Якова виготовлення трун із людським стражданням? (Ні.)

-         Чому? (Він геть зачерствів, його цікавить тільки зиск та збитки.)

-         Поміркуємо, якщо Бронзу цікавить тільки зиск та збитки, то для чого авторові було вводити в оповідання з перших рядків мотив гри на скрипці? З'ясуємо:

-         Чим була гра на скрипці на початку новели? ( «Невеликий прибуток» (матеріальне).)

Оркестр для Бронзи - чужий світ. Поводить він себе зухвало і вороже. Його рідко запрошують. Але він дуже талановитий.

Коментар вчителя.  Так, дійсно . для Чехова важливо було показати, що є хоч найменша надія на вихід із замкненого простору містечка, що гірше за село. Саме музиканти наділені витонченим світовідчуттям. А тут такий контраст- трунар - музикант. Мабуть, тут є якась авторська загадка, нам її належить розгадати.

• На які питання вам хотілося б одержати відповіді на уроці?                                                                                                        5. Аналіз оповідання.

З'ясування просторових відносин твору.

-   Де відбувається дія оповідання? Який художній світ змальовує автор? (Маленьке містечко, гірше за село.)

-    Чия це точка зору, героя чи автора? (Автора.)

-   Яким переважно є населення містечка?

Зачитується початок оповідання «Жили старі, які помирали так рідко, що навіть прикро».

-    Кому і чому прикро? У кого кепські справи? (Якову Бронзі, він трунар, якщо люди не вмирають, він не має прибутку.)

-    Яке просторове протиставлення є вже у першому абзаці?

Маленьке містечко (реальність)	Губернське місто (мрії)
Яків Іванов-трунар (Бронза) Бідно жив, як простий мужик Невеличка стара хата Тільки одна кімната Тісно (багато різних речей, серед яких чільне місце посідають труни)	Яків Матвійович                    Великий власний дім                   Поважна людина

Спробуємо схематично зобразити світ трунаря Якова Бронзи.

- Подумайте, що ще ,крім матеріальних благ, має значення у житті людини? Який світ? (Світ духовності)

-         Чому наближення смерті викликає у Марфи не жах, а радість? Звільнення від страждань і чоловікових знущань та байдужості.

-         Давайте за текстом прослідкуємо, як прожило подружжя 52 роки. (Яків - 52роки поряд - Марфа) А чи разом?

-         Як прожили? Що головне у поведінці кожного з них?

Яків	Марфа
Зиск (збитки) Ні разу не приголубив, не пожалів, ні хусточки, ні солоденького, кричав, лаяв за збитки, кидався із кулаками, не велів пити чаю.         «Мій предмет. Подруга життя, як кажуть, вибачте за вислів».        «Всякій комашці жити хочеться». «Птах, якому хочеться пити», «наче кішка або собака».	Страх і покора :                  Ціпеніла від страху; пила тільки гарячу воду; топила піч; варила і пекла; ходила по воду; рубала дрова. Спала з ним в одному ліжку.                3 благоговінням вішала скрипку на стіну. Вкладала п'яного спати. Все це мовчки, з боязким, дбайливим  виразом.

- Чий голос лунає у сім'ї-чоловіка чи жінки? Чому? (Чоловіка, він задавив у ній особистість, він забував усе.)                                                                    - Що є найвищим показником байдужості й очерствіння Бронзи, що переходить у жорстокість? (Дитина, він навіть не пам'ятає про своє дитя.) - Чи один Яків жорстокий? (Лікар: «Пожила, пора і честь знати».)                  - Чи завжди Бронза був таким? Чому він деградує? До речі, чому прізвисько саме Бронза, а не якесь інше, наприклад,Домовина? (Бронза завжди був таким. Деградація відбулась саме тому, що він поставив понад усе в житті матеріальне, сенсом його існування стали прибутки і збитки. Бронза, можливо,тому наділений автором саме таким прізвиськом, що він своїми власними руками, на своєму щасті,на своєму житті поставив важкий монумент, задавив у собі людяність і любов до ближніх. Важкий і холодний, як металевий сплав, трунар проживає «пропаще, втрачене життя».)                                                                                                                           - Що змінило Якова? (Смерть дружини. Вона стає рубежем у житті Бронзи. Вона є поштовхом до прозріння героя.)

- Коли Бронза починає думати про Марфу не як про предмет? (Повертаючись із кладовища (зачитати цей епізод).)

- Чому Яків не повернувся додому, а «гуляв по вигону, потім пішов краєм міста, куди несли ноги» ? Куди ж вони його принесли? (На берег річки. Кінець кінцем герой ніби прориває замкнений світ свого пустого життя і виходить у відкритий світ.)

-         Отже, на початку Бронза грає на скрипці за гроші, на замовлення. А в кінці? (Грає на скрипці для себе.)

-         Знайдіть у тексті підтвердження цієї думки. Грає «думаючи про пропаще,втрачене життя» ; «чим глибше думав , тим сумніше співала скрипка».

Коментар вчителя. Саме співала, адже відбувався злам душі Якова, який деградував, прагнучи тільки зиску і весь час підраховував збитки. Збитки - одна із найвиразніших художніх деталей цього твору. Чехов не випадково робить збитки наскрізним образом новели.

-         Поміркуємо, чи весь час Бронза говорить про одні й ті самі збитки? Простежимо.

На початку                                                В кінці                              Дитячі трунки - збитки.                                                                                             Не мруть люди - збитки.                                                                  Хвороба і смерть дружини - збитки                                                                          ?

       (Абсурд, страхіття!)

       Ким була дружина для Якова?

        (Предметом)

-         Згадайте, чи завжди у новелі ототожнення людини із предметом явне?(Ні на самому початку приховане у переліку речей в кімнаті: він, Марфа, груба, ліжко, труни.)

-         Чому саме у такому порядку? Що тут головне? (Труни.)

Опосередковане опредмечування: Дитячі трунки - дрібниці;                                            Труна для Марфи - збиток;                                             Душа Бронзи - у труні;

Коментар вчителя. Новела «Скрипка Ротшильда» не єдиний твір у спадщині Чехова, вмонструє душі у домовинах. До своєрідної труни заточує свою душу вчитель □в із «Людини у футлярі», поступово вмирає від влади грошей душа овитого лікаря Дмитра Старцева, що перетворюється на Іонича. Жахаєшся від що Бронза труну для дружини оцінює як добру роботу та підраховує збиток у 2 іванці 40 копійок. Гротескно, страшно!

Коментар вчителя. Так, герой не випадково опиняється на березі річки. Це місце имволічне . ніби біля річки свого життя він обмірковує все, що сталося у житті. Чехов иступає тут як майстер враження (імпресії).

«І раптом...» (Зачитуються розміркування Якова)

-         Чому він починає думати? (Відбувається злам у його душі, вона виходить із домовини.)

-         Які думки тут ключові? («Коли б не було ненависті і злостивості, люди мали б один від одного величезну користь»)

-         Про яку це користь тут йдеться? Невже знову про прибутки та збитки? («Чого люди завжди роблять саме не те, що потрібно?»)

-         Чиє це питання, автора чи героя? (Автора)

-         Чи є на нього відповідь?

Підсумок.  Авторові важливо було висловити ці думки, тому він ставить питання і дає а них відповіді.

Не треба ненависті і злостивості, потрібні любов і розуміння, добро і пам'ять, тоді не /де розтраченого на дріб'язки життя,тоді духовне буде вище за матеріальне.

- Як ви гадаєте, чому в уяві героя виникають зграя білих гусей? (Його думки полетіли у простір, він вирвався Із духовної і душевної спустошеності, думки його та згадки були людяними, білими (згадав молодість, згадав дитину, згадав кохання); тепер він був готовий до порозуміння із дружиною, готов був говорити про користь, але занадто пізно. Марфа померла , а за плечима лишилось 52 роки страшного, жорстокого, бездуховного існування.) Зупинимося на цьому. Ми дійшли висновку, що під впливом смерті дружини, у душі Якова Бронзи відбувається злам.

6. Підсумковий навчальний діалог смислового аналізу новели.

- Чому головний герой - Яків Бронза, а оповідання називається «Скрипка Ротшильда»? (Бронза заповідав свою скрипку Ротшильду, бо він здатен на співпереживання, а саме це зрозумів Яків перед смертю.)

                      - Чи тільки це?

Досліджуємо:

-         Хто ж такий цей Ротшильд? (зачитується портрет)

-         Чиїми очима ми бачимо Ротшильда? (Це очі трунаря Якова Бронзи.)

Доведіть! «Клятий жид навіть найвеселіше примудрився грати жалісно...», «Без усякої причини причини Яків мало-помалу проймався ненавистю і презирством до жидів, а особливо до Ротшильда».

Прискіпувався, лаяв негарними словами, хотів побити.

-         На основі чого будуються стосунки Бронзи і Ротшильда? (На страхові. Як і Марфу, Бронза пригнічує своєю не людяністю, жорстокістю, Ротшильд готовий тікати світ за очі побачивши трунаря.)

-         Чи мав на увазі Чехов у відносинах Бронзи до Ротшильда щось більше, ніж персональні антипатії? (Можливо Чехову було достеменно відомо, яким було єврейське питання у Росії, що таке межа осілості та єврейської погроми, взагалі антисемітизм маленького містечка.)

-         Де ми вперше зустрічаємося із Ротшильдом?(У оркестрі, на початку новели(другорядний персонаж).)

-         В який момент розвитку дії Ротшильд з'являється знову? (Після похорону Марфи)

Прочитати уривок від «Назустріч Якову, посміхаючись і вклоняючись...» до «...почувся розпачливий болісний крик».

-         Чиє ще ставлення до Ротшильда змальоване у творі, крім Бронзиного? (Хлопчаки, собаки, хтось-ставлення до євреїв на державному рівні.)

-         Чому саме хлопчаки кричать :»Жид! Жид!» ?

-         Чому Бронза проганяє Ротшильда?

-         В якому епізоді Ротшильд з'являється знову? (Уві сні Якова, Бліде, злякане обличчя Ротшильда.)

Облишимо на деякий час Ротшильда. Прочитати уривок : сон Бронзи.

-         До чого уві сні різані гуси?

-         Якого висновку доходить Бронза перед смертю? («Все життя людини - збиток, а від смерті - користь».)

-         Як ви розумієте сутність цієї формули, виведеної Бронзою?

-         Чому йому прикро і гірко? («Чого на світі такий дивний порядок, що життя, яке дається людині один раз, проходить без користі?)

-         Чиє це питання ? Про яку користь йдеться?

-         Готовий був Бронза померти? (Так.)

-         То чого ж йому було жаль - скрипки? «Зостанеться сиротою» , «станеться з нею те саме, що з березняком і сосновим бором».

-         Про що свідчать ці роздуми? (У Бронзі відбулися зміни в результаті ось того зламу, про який вже говорили. Творче начало у ньому бере верх над зиском, але жити вже ніколи. Та все ж душу не можна хоронити, вона вільна. А душа Бронзи саме у скрипці. «... і чим більше він думав, тим сумніше співала скрипка» (вперше і співала).)

Зачитати епізод, у якому Ротшильд слухає гру Бронзи.

Чому плачуть Бронза і Ротшильд ?

Бронза

Потрясіння, очищення, просвітлення

Сльози бризнули з очей на скрипку»

                       Ротшильд

«І сльози повільно потекли у нього по щоках і закапали на зелений сюртук». Переживає болючий захват, здатний до співпереживання.       

-         Чому Бронза заповідає скрипку Ротшильду? (Спокутування гріха, вини перед Ротшильдом і перед Марфою; Ротшильд вмів розуміти людську душу, здатен на співпереживання, вмів навіть веселе грати жалісно, а в житті так мало веселого.)

-         Дома ви обдумували, чому саме такий фінал має новела Чехова «Скрипка Ротшильда». Прослухаємо ще раз його і спробуємо розгадати цю авторську загадку.

Зачитується фінал твору

-         Чому саме так Чехов закінчує новелу?

-         Чому плачуть громадяни-слухачі? (Мелодія щось зачіпає в душі кожного.)

-         Є надія, що жителі містечка, що гірше за село, котрі цькують євреїв, для яких характерне ставлення один до одного як до предмета, «пожив пора і честь знати», стануть кращими?

Висновок. Ось у цьому весь Чехов!

Він лишає право вибору кожному читачеві, кожен обирає сам: чи буде він трунарем свого життя, чи в його долі гратиме скрипка.

-         Що ще в новелі привернуло вашу увагу?

-         Чи на всі ваші питання ви отримали відповіді?

-         Що найбільше вразило на уроці?

7.Підбиття підсумків роботи, оцінювання.

8.Домашнє завдання: Твір-мініатюра «Бронза - трунар чи творець? (за новелою Чехова «Скрипка Ротшильда»)